Під вікном у мене розцвіли жоржини,
Сонечко дарує їм своє тепло.
Стелить осінь листом, застеля стежини,
Чистою водою грає джерело.
У осіннім вальсі закружляє вітер,
Зацілує ніжно пелюстки жоржин.
Будуть посміхатись і радіти квіти,
Буде вальс кружляти декілька годин.
Сонця схід у небі грає янтарями,
А кудлаті хмари вдаль кудись спішать.
Як кохання наше, так й жоржини з нами,
В сонячнім промінні душу веселять.
Покладу я руку у твої долоні
І піду з тобою стежкою життя.
Не будуть більш сльози падати солоні,
Лише буде чути серденька биття.
А коли наступить втома вечорова,
Притомившись вітер ляже на траву.
Буде линуть пісня ніжна, ніжна знову
Я тобі жоржини у букет зберу.
Під вікном у мене квітують жоржини,
Сонечко дарує їм своє тепло.
Ти в моєму серці залишивсь єдиний,
В пору цю осінню щастя розцвіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848676
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)