Так буває що усе дістало, втома від щоденних злих вістей, все набридло…трішки легше стало, як подумав про своїх дітей! Адже їм потрібні мама й тато, у щасливій що живуть сім»ї, треба жити, дарувати свято, діти у чужих людей свої! Закипають від безсилля нерви, губимося в світі швидкостей, вічні думи без ніякої перерви, про майбутнє дорогих дітей…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848783
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.09.2019
автор: Олег Князь