А це моє Вам тепле слово, мамо!
Ви залишились в пам’яті живі…
Моє життя біжить кудись струмками,
А у душі ллють хмари дощові.
Кружляють круки вже і наді мною,
Часом в гаях співають солов’ї.
Лиш холодок шугає за спиною
І сняться роки прожиті мої.
В цих снах Ви поруч, також поруч тато
І я малий з хлібиною в руці.
Це віщі сни і їх таких багато,
Вони віщують наче мудреці.
І тепло так моїй душі із Вами,
Неначе крила виросли в мені.
Так хочеться назад до тата й мами,
Лише шкода, що це лише у сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848907
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.09.2019
автор: Віталій Назарук