…Крейда скрипить і ламає тишу.
Вчитель на дошці пише , пише.
Пальці забілені в сніг.
Потім протре скрадливо руку
І донесе урок - науку
Навіть в дитячі сни.
…Я вже юнак і біжу до школи
Перший дзвінок… Граєм в футбола,
Щиро радієм весні,
Потім слідкують очі вперто,
Що вчитель пише на дошці стертій,
Де пальці білі,як сніг.
Час промайнув, дорослими стали.
Наші виски сивина украла.
РОки рясні, як дні.
Та не забудеш ту срібну тишу,
Де твій учитель пише, пише
І пальці забілені в сніг.
Вміння учити Богом дАне.
І вчителям хвала-осанна!
Вони – босоніж по стерні
Кришили для нас граніт науки
І я цілую ці втомлені руки,
Ці пальці забілені в сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848969
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2019
автор: Валентин Довбиш