Читаю ці вірші і ледве не плачу -
Місто Житомир Вкраїнське, неначе?
Поляки, євреї є, чехи і німці...
Є москалі? Бля - нема українців?!
а все через те, що В Бєлозєрскій написав про Житомир таке:
Кладбище польское, кладбище русское...
Между деревьев во дворике тихом
Строгий портал – лютеранская кирха.
Храм златоглавый Преображения,
Рядом костёл – находи утешение.
Все мы под небом, все мы под Богом.
Мирно стоит меж домов синагога…
Издревле к этой земле прикипели
Русские, немцы, поляки, евреи.
Ветхий и Новый Заветы да Тора
Всё перемешано. Это – Житомир!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2019
автор: Старець Коснятин