Нема її, нема що й говорити.
Можливо і ніколи не було.
Якщо поставу нашу оцінити,-
Стоїть народ, мов лікарям на зло.
Як чапля, на одну обперся ногу,
Хіба не в вузол закрутив хребта.
Ніяка прана не проб’є дорогу,
Для крові рух – задача не проста.
Обвислі плечі і що пліті руки,
Кишечник органи зажав геть всі,
А на обличчі споконвічна мука.
Наш час. Герой його у всій красі.
Знову, як завжди пішла в бік від теми.
Нас вчать і логарифмів, й ДееНКа,
А про постави дію на систему,
Довірили науку фізрукам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849102
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.09.2019
автор: Пісаренчиха