1
Колись у нас з тобою буде дім
І будуть діти
І буде ніжність спільність тіл
Легенди…міти…
Колись у нас з тобою буде дім
І буде спокій
І буде шепіт буде сміх
І твої кроки
І я у них немовби сніг
До дна розтану
Бо я люблю тебе мій стих
Моя кохана
Моя рахманна вагота
Моя поема
Для мене ти мов антисамота
Одвічна тема
Що йде з сюжету у сюжет
Кочує вільно
Тепер і відьма і Макбет
Щасливі й сильні
Моя омана із оман
Жага заклична
Ти невловима як туман
Від того вічна
Ти гостра ніби ятаган
І невситима
Глибока наче океан
Красива рима
2
Як в Чорнім морі пам*ять Криму
В мені ти розтікаєшся рікою
Я пробував боротися з тобою
Та годі подолати незбориме
Колись у нас з тобою буде дім
І ми з тобою будем жити в нім
Немов би дуки
І ти мене вдихатимеш як дим
А я тебе вслухатиму як звуки
І ти мене вплетеш в свою косу
Немовби квітку
Я схожий теж на золоту осу
Моя лебідко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849128
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.09.2019
автор: Той,що воює з вітряками