Візьми мої долоні в свої руки
І більш ніколи їх не відпускай.
Щоб не тривожили душевні муки,
Бо у душі живе кохання, знай.
Ти у життя моє ввірвавсь неждано,
Для мене зірку засвітив вгорі.
Про більше говорити, ще зарано,
А втім... Ти в очі подивись мої.
У них знайдеш печаль мою і радість,
Романтику й наснагу до життя.
Ти не побачиш там ні біль, ні старість,
Там оптимізм завжди́ і боротьба...
Даю тобі мій друже свою руку,
Веди мене коханий по прямій.
Засолоди коханням ту розлуку,
В осінню пору ти теплом зігрій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849186
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)