Літайте…

Шурхоче  листя,  сонце  рум'яніє
І  плутає  проміння  в  вітряках,
Летять  роки,  земля  щодня  сивіє,
Розтягуючи  коси  по  віках.
А  час  краде,  мов  миша  зголодніла
Обличчя,  теплі  спогади,  життя,
Літайте,  люди,  не  опускайте  крила,
Літайте  до  знемог,  до  забуття.
Любіть  цей  світ  і  кожну  Божу  днину,
Любіть  осінній  вітер  і  дощі,
Любіть  весь  рік,  кожнісіньку  хвилину,
Любіть,  коли  не  любиться  душі.
Літайте,  люди,  поки  сіра  миша
Не  згризла  ваші  крила  і  серця,
Хай  буде  все:  і  крик,  і  сміх,  і  тиша,
А  ви  літайте...літайте  до  кінця...
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849354
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2019
автор: Sukhovilova