Шурхоче листя, сонце рум'яніє
І плутає проміння в вітряках,
Летять роки, земля щодня сивіє,
Розтягуючи коси по віках.
А час краде, мов миша зголодніла
Обличчя, теплі спогади, життя,
Літайте, люди, не опускайте крила,
Літайте до знемог, до забуття.
Любіть цей світ і кожну Божу днину,
Любіть осінній вітер і дощі,
Любіть весь рік, кожнісіньку хвилину,
Любіть, коли не любиться душі.
Літайте, люди, поки сіра миша
Не згризла ваші крила і серця,
Хай буде все: і крик, і сміх, і тиша,
А ви літайте...літайте до кінця...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849354
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2019
автор: Sukhovilova