Звичайно ж, текст Павла Платоновича Чубинського у Гімні України є найкращим висловом думок сучасних українців, патріотів свого народу. Ці високо поетичні слова і сьогодні вражають патріотичністю і навіть пророцтвом, які і не осучаснені сприймаються адекватно. Трьохсотлітня війна з одвічним ворогом і окуповані їм українські землі залишають актуальною тему, яку ще в 1862 році започаткував Павло Чубинський.
Але – крім першого рядка, який втратив актуальність, а саме «Ще не вмерла Україна, чи України». Цей вислів можна сприйняти тільки свідомістю людини 19 століття, коли ще не було України як незалежної держави, а була мрія її створення. В даному ж випадку, живучи в незалежній державі Україна, співати, що ця держава Україна ще не вмерла є, м’яко кажучи, нісенітницею. А коли ця пісня є ще і Гімном – це є проявом меншовартості.
Не все гаразд з «Ще не вмерла Україна» і при співі. Співається так: «Ще не вме-е-ерла», тобто «е» співається під лігою на трьох різних нотах (мі-ре-мі) з підвищенням на складі «вме», що на слух сприймається як мекання.
І тут виникає проблема – як замінити перший рядок, не травмуючи весь текст з повним збереження ідеології тексту.
Автором статті було перебрано декілька замін, від трафаретного «Слався наша Україна – наша сила й воля» до напіввульгарного «Ні, не згине Україна від руки кацапа».
Несподівано, під час молитви, на думку прийшов варіант першого рядка «Хай святиться Україна», тобто, шанується як святиня сьогоднішнім і кожним прийдешнім поколінням українців.
Природно, у другому рядку було замінено «Ще» на «Хай», та повернуто «браття українці» замість вліпленого в текст українофобом «браття молодії», тобто:
«Хай святиться Україна – наша слава й воля, (14)
Хай нам, браття українці, усміхнеться доля.» (14)
Новий текст повністю відповідає існуючому тексту кількістю голосних і чергуванням наголосів.
Все це давало можливість залишити текс незмінним, не осучасненим, з повним збереженням ідеологічного напряму.
Але у подальшій роботі над текстом стало зрозуміло, що Гімн потребує осучаснення і більш поширених змін. Задача ускладнювалась тим, що новий текст повен мати той же напрям і ту ж ідеологію, що і існуючий, не додаючи нових тем і не зменшуючи права авторства Павла Чубинського.
Третій і четвертий рядки першого куплету існуючого тексту
«Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.»
містить ніжність до ворогів у слові «воріженьки» і не зрозуміле «запануєм і ми». Тобто, після того, як згинуть милі нам «воріженьки», ми з кимось іще запануємо. Вихід був тільки один – зберігаючи напрям переписати ці два рядки, що і було зроблено:
«Згине ворог наш заклятий на віки віднині, (14)
Запанує своя правда у своїй країні.» (14)
Приспів, хоч і має застарілий правопис у словах «положим» і «покажем», змінювати не варто. Ці два рядки мають неабияку емоційну силу, це стрижень всього Гімну. Будь яка правка знизить силу приспіву. «Душу й тіло» не слід співати через кому, йотована «й» поєднує ці два слова як рівноцінні, створюючи нове більш високе значення. В народній мові «й» застосовується саме там, де два слова мають однакове значення.
Розбираючи другий куплет, який на думку автора статті теж треба виконувати як заключну частину Гімну, наштовхуємось на сильний патріотичний рядок, якій межує з агресивністю до сусіда, нашого одвічного ворога:
«Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону».
Тобто,звільнимо у кривавому бою наші землі від притока Вісли – Сяну (Сану) до Дону. Але виникає питання, чи на часі починати масштабну визвольну війну проти сильнішого за нас ворога?
Тому, залишаючи рядок до часів, які сприятимуть його здійсненню, запропоновано:
«Станьмо, браття, всі на захист батьківського дому» (14)
У другому рядку другого куплету, як уточнення, змінено «В ріднім краї» на конкретне «І над нами». Тобто:
«Станьмо, браття всі на захист батьківського дому, (14)
І над нами панувати не дамо нікому». (14)
Третій і четвертий рядки другого куплету – це відволікаюча лірика, яка послаблює силу Гімну:
«Чорне море нам всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє».
На думку автора статті, третій і четвертий рядки другого куплету потребують повної заміни. Таким новим варіантом може бути:
«Захистимо рідну землю, рідну Україну, (14)
Захистимо свою правду, як свою дитину» (14)
Підсумовуємо вищесказане. Гімн України можливо і потрібно осучаснити не змінюючи напрям і ідеологію тексту. Одним з таких варіантів може бути:
Гімн України
Хай святиться Україна – наша слава й воля, (14)
Хай нам, браття українці, усміхнеться доля. (14)
Згине ворог наш заклятий на віки віднині, (14)
Запанує своя правда у своїй країні. (14)
Душу й тіло ми положим за нашу свободу (14)
І покажем, що ми, браття, козацького роду. (14)
Станьмо, браття всі на захист батьківського дому, (14)
І над нами панувати не дамо нікому. (14)
Захистимо рідну землю, рідну Україну, (14)
Захистимо свою правду, як свою дитину. (14)
Душу й тіло ми положим за нашу свободу. (14)
І покажем, що ми, браття, козацького роду. (14)
І наостанок. Щоб розкрити повністю силу Гімну України, треба співати його у два куплети. Це займе трохи більше трьох хвилин.
Можливий варіант, коли приспів співається без повторення.
Спів діючого Гімну триває одну хвилину 40 секунд, з них на приспів з повтором припадає 50 секунд. Якщо осучаснений текст Гімну співати в два куплети, але без повторення приспіву, то тривалість виконування Гімну буде приблизно дві хвилини 50 секунд. До прикладу, тривалість Гімну Польщі – дві хвилини 35 секунд.
Авторство Гімну України залишається за Павлом Платоновичем Чубинським.
Володимир Мацуцький. Вересень 2019 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849363
Рубрика:
дата надходження 25.09.2019
автор: володимир мацуцький