Люби цей світ! Бо він таки прекрасний!
У ньому стільки дивовижі є!
Це й сонце, що мільйони літ не гасне,
Веселка, що із річки воду п’є,
Зело, яке весною оживає
І тішить душу виглядом своїм,
Ліс, що у собі магію ховає,
Гай, що йде в сон під співи солов’їв.
Це й лан, де із зерна зростає колос,
Город, що вітамін бере на борт,
Хор із дощу краплинок, вітру соло,
Садок, де спіє вишенька на торт.
Це літ бджоли і цвіркуна гудіння,
Старечий досвід, ґулі дітвори.
Це розуму і рук людських творіння,
Мистецтва сплески, техніки верхи,
Прийом любові та її офіра,
Негаснучих вогнів одвічна гра,
Крок у щодення й безконечна віра
У перемогу світла і добра.
25.09.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)