... а дощ все іде і змиває полущену фарбу,
вбирає вологу скуйовджена гривка чуприни,
о, як він старався, той завжди усміхнений барбер...
я мрію про тебе, я мрію про спільну дитину,
я мрію про нас... кажуть - мріям властиво збуватись
і я усміхаюсь так гірко й цинічно, як вмію,
а дощ все іде, вимиває карбований напис
про "мене", про "текел", про "парес" - про плач безнадії,
а дощ все іде і вливає тихенько у вуха
украдливим голосом пісню осінню печалі,
той дощ - композитор, а, може, - баріста чи - кухар...
а мрії втікають, все далі... і далі... і далі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849449
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2019
автор: Котигорошко