рілля жадібно п’є холодне_
мироточить свинцеве небо_
не зачепиться слово жодне
гострим срібним гаком під ребра_
>
бути гостем на святі мертвих_
плач спокути віддався ночі_
маски долу / обличчя стерті ,
дзвін вагається / крук регоче_
>
роздягається сива осінь_
жовтий мотлох під ноги тіні
що і далі гуляє боса
по узбіччях, де в сажі стіни_
>
колом бродить натужна рима,
темний янгол, відвівши очі,
розтирає вапно для гриму
дим заповнює сон пророчий_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849482
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.09.2019
автор: Ки Ба 1