Твої слова моїм презентували квіти
мої не знали де себе подіти,
і лиш шарілись мов невинні діти.
Твої слова підносили мене до неба,
я тішилась, бо знала так мені і треба.
І ось мої слова звучали тихо, монотонно
з твоїми щоб перекликатися синхронно.
Твої слова то пестили то били,
але здавалося що все іще любили.
Тоді мої слова розбились по складах
і формували лиш одне то було-страх.
Твої слова почали тихше говорити,
якраз втрачали цінний дар любити.
Мої кричали і зривалися від болю
бо знали що прощаються з любов'ю.
Твої слова затихли їх не стало
а в тишині лиш гул- усе пропало...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849510
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2019
автор: Kisame