Не спиться. Вкотре. Ніч прийшла невчасно,
Перебуваєш в зоні очікування снів.
Дива в житті твоєму трапляються так часто,
Що навіть місяць срібний не світить, потьмянів.
Шукаєш свіжих вражень, перебираєш зорі,
Ось цю – лишити в небі, оцій – додати сліз.
Додому не чекають викрадачів історій,
Ніч забуває тих, хто покотився вниз.
Коріння пам’яті пересихає швидко,
Перегнивають рештки спустошених клітин.
Все, що ти можеш – знову схопитися за нитку,
Що приведе у світ, в якому ти – один.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849653
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.09.2019
автор: Юлія Рябенко