Не ки́дай даремно цікавих людей
І щоб то не сталось, не ки́дай!
Згасає юнацький вогонь із очей,
Ти просто сумна Антарктида...
Мов кригою вкритий з маків‘я до п‘ят,
Будь-що - ти одразу стріляти...
Спинись, ти не воїн, тим більш - не солдат
Не треба ні з ким воювати!
Не ки́дай даремно, то ж друзі твої,
Самотність тобі не прикраса,
До поки ходитимеш ти по землі,
Допоки людська буде раса.
Не ки́дай даремно, хоч як не хотів
Самотнім побути хвилину,
Бо поки ти сам, то тебе лише «пів»
А «пів» - не зійде за людину...
Не ки́дай даремно цікавих людей,
І щоб то не сталось, будь поруч.
Не варта самотність ніяких грошей,
Не псуй своє щастя власноруч.
V.S. 17.06.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849736
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2019
автор: V.S.