Не той вже нині Київ, що колись,
Та й ми вже не такі, як то раніше.
Жилі квартали дуже розрослись
Й машин на вулицях стало побільше.
Нові розв’язки і нові мости,
Нові крамниці й мега магазини.
Просто не знаєш, куди їхати чи йти,
Хоч ти питай у перехожих чи в людини.
Кругом всі поспішають і летять,
Так ніби то від когось утікають.
Почнеш, бува, когось із них зупинять,
Хочеш спитати, а вони не знають.
Живуть у місті разом між людей,
Поміж машин й будинків, як в пустині.
Столиця гуркотить, шумить, гуде…
Київ не той, який колись, вже нині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849808
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.09.2019
автор: Павло Коваленко