покинь її_ заціпенілу тінь_
вчепилася руками за березу_
рябить в очах, брязчать проміння – леза,
застрягло в горлі награне “амінь”_
>
сухий полин / п’янкий осінній дим_
пече вуста солодка кров калини_
скрипучий ключ у сивій мряці гине,
ти линеш поглядом спустошеним за ним_
>
покинь її_ причинну та нудну_
не вжалить спогад, не злякає слово_
сама собі шепоче колискову,
так бреше янгол істину брудну_
>
складна структура вицвілого сну_
не глибше дна пірнає погляд в небо_
тримається за слід_ зроби що небудь,
аби не вкрала ще одну весну_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849824
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.09.2019
автор: Ки Ба 1