Колись я заберу тебе в похід.
Ми з кавою зустрінемо світанок.
Ще поки темно, руки в нас як лід,
Імлиться пара з термофіліжанок.
Туман вершками потече по схилах.
Багряний горизонт тихенько зблід.
Намет. Сніданок. Треба більше сили.
Колись я заберу тебе в похід..)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849831
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2019
автор: nadia.nadia