Осінь любить тихенько згадати минуле,
Загорнувши дощі в листопадові сни,
Десь з горнятком тепла ,терракотові губи,
Прошепочуть вітрами ,заховають від злив.
Осінь любить кружляти в рудому намисті,
Горобинові сльози тихо полем несе,
Її літо пішло, наче пісня затихло,
Руде листя вальсує в багрянім ессе.
Осінь птахом злітає, до похмурого неба,
Журавлем відлетить ,загубившись в ключі,
Зелень літніх очей, особиста потреба,
Особиста печаль у багряному сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849900
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2019
автор: Tetyana_Shulga