Хизувалося Зло:"Подивись я яке! Кого хочеш
я можу зігнути".
А Добро піднімало тих, хто падав, чи впав, і про-
сило ту кривду забути.
Хтось робив так, хтось ні. Та Добро йшло вперед,
руки не опускало.
Усміхалося Зло:"Подивись! Плачуть знов." А Добро
тихо сльози втирало.
Ой раділо ж як Зло:"Бачиш? Пустка! Нема..."
А добро двері всім відкривало. Бо приємно йому,
як в оселі живуть. Воно ласкою всіх зігрівало.
"Подивися сюди!- знову Зло те лихе.- Бачиш?
В полі одні бур'яни!"
Добро ж сіяло хліб, щоб росло все й цвіло, щоб в
достатку були усі дні.
Учить Зло буть лихим.
Добрим буть - вчить Добро.
У мішку шила, знай, не сховаєш. Придивись до себе.
Придивись. Поміркуй. Ти науку чию вибираєш?
Нам життя дає шанс. Вибір є тут завжди. Якщо хочеш
змінитись - будь ласка!
Уявіть, якби всі подружились з Добром...
То життя було б наше, як казка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849958
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.10.2019
автор: Надія Башинська