Не чекала вже зовсім - чула:
Срібно місяць мені шепоче
Чорновий варіант розчуло,
Може, вірша, а, може, ночі...
Полилася терпка і грішна,
Наймиліша з усіх мелодій,
Найрідніша, невдала трішки
У спокусливій насолоді...
Моя пісня... Така медова,
Стоголоса, сумна і тиха,
Де ні звуку, ні нот, ні слова,
Де ні щастя нема, ні лиха...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849999
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2019
автор: Наташа Марос