Силует за силуетом,
Йдуть, гуляючи кудись.
Хтось тормозить, скаже слово,
Десь далеко когось звуть.
На безкрайній полонині,
Де колись були ліси.
Там живуть вони й донині,
Чудернацької краси.
Не збагнеш ти їхню вроду,
Не збагнеш ти їхню суть.
І в поганую погоду,
В лісі пісню вони б'ють.
Де ховаються в туманах,
Невловимі скрипалі.
Де шепочуть тихо й рано,
Як піднявшись із землі.
І зовуть вони з собою,
Тих, хто в змозі їх почуть.
Чудернацькую природу,
Не усім дано збагнуть.
/Mr.Смертний
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2019
автор: Пеsецький