В горобини жовте листя
Та осика вся трясеться
І на вітрі так тремтить,
Що, здається ось за мить
Упаде вона додолу,
Там берізки стали в коло,
Шелестять жовтавим листям
Та за руки узялися,
Мов дівчата молоді.
А вербички у воді
Личенько своє вмивають,
Довгі коси розплітають.
В лузі теж біля водиці
Ще й калина чепуриться,
Тут і вільха біля стежки
Загубила десь сережки
Та ніяк знайти не може,
Дума хто їй допоможе.
А високо на горбочку
Вишива собі сорчку
Як майстриня голочками,
Акація колючками.
І зелену, і багряну
Нитку їй подарувала
Осінь.Й срібної ще трішки,
Буде гарною маніжка.
При дорозі кущ шипшини,
Вкрились ягідки бурштином.
Всі деревця ті чудові
Так прибралися святково,
Запросила ж їх гостинно
Осінь всіх на іменини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850073
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.10.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський