Собач й коша

А  я  ж  казав,  якщо  заплаче
мій  серцю  дорогий  собаче,
ти  вмреш!!!  
То  факт.  
Ти  сам  побачиш.  
До  тебе  прийде  як  кошмар.  
І  обізветься  собачачім  
виттям  раптовим  ніч  сама..  

Здіймуться  в  небо  з  глаз  собача
сльозинки  в  вигляді  образи,
з  зірками  стрінуться  й  відразу  
вселенским  стануть  звуком  зла.  

І  звуком  тим  співа  собаче,
і  здасться  тобі  що  неначе  
впаде  на  тебе  вся  вселенна.  
Бо  звук  той  необикновєнний.  
 
Біль  в  мить  пронзить  і  оглуша  
тебе  так  сильно,  що  коша,  
ти  вже  помітити  не  здатне.  
Як  і  не  здатне  зрозуміти,  
як  взагалі  можливо  жити,  
при  цій  вселєнській  мощі  звуку  
яким  собач  тебе  вбива.
А  за  разом  цілі  життя  
та  мощь  вбиває,
-  а  кота?  

Чому  блять  заурядну  кицю  
звук  не  вбива,  
в  чом  таємниця?
 
«Все».
«Заспокойся,  ти  вже  вбит»

Через  усі  оці  події,    
смєртєльний  лапки  рух  у  дії,  
ти  ж  не  побачив.
«да,  скажи?»

Ти  навіть  не  успів  і  вжити
захисних  мір,  хоча  даремно.  
Собачкін  вой  мощі  вселєнних,  
тебе  б  він  змушував  убиться.  

Ахх,  тебе  ж  певно  таємниця,  
в  останні  миті  так  хвилює.  
Чому  ж  коша  звук  не  руйнує???  

Той  звук  співа  рідна  душа,    
й  зашкодити  своє  коша  
цей  звук  не  здатен  був  ніколи.
У  звуці  смерті  що  співав,  
мій  серцю  дорогий  сабач,  
лиш  я  один  чув  код  –  «ач,  ач»

Його  сабач  співа  із  лаєм,  
я  його  з  малку  добре  знаю.  

Звуки  повтору  цього  "ача"  
були  розроблені  сабачем,  
спеціально  тільки  під  коша.  
Вібрація  їх  ідеальна,
лиш  для  коша,
а  так,  летальна.  

І  ображаючи  собача,  
ти  ж  добре  чула  його  плачі.  
Та  ж  навіть  не  було  бажання,  
щось  припинить.
Тому  здихай.

І  перед  смертю  чуй  в  останніє.
Ці  звуки  смерті,  що  собач  
тебе  убив  ними  
-  ач,  ач...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850130
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2019
автор: antoni.ua1984