Не дай, Бог!

Мільйон  питань  у  світі  виникає,
Зігнуло  в  знак  питання  горе  й  нас,
Чому  у  світі  війни  не  зникають,
Чому  такий  живучий,  врешті,  Каїн,
Й  чому  на  стежку  зради  став  Донбас?

Чому  зерно  ненависті  сьогодні
Так  рясно  там  у  душах  розцвіло?
Це  олігархів  ігри  із  народом
Й  Росія  помогли  створить  ОРДЛО?
Підвалини  закладені  давно.

О,  як  болять  і  Крим,  і  схід  Вкраїні,
Адже  держаності  ізник  імунітет.
В  серцях  і  душах  у  людських  руїни,
Забули  мудрість,  котрій  вчив  Поет.*
Втрачається  і  суверенітет.

А  склеїти  розбите,  ой,  непросто.
Шрами  на  тілі  довго  ще  болять.
Шрами  ж  у  душах  гірші  від  корости.
Не  дай,  Бог,  щоб  у  них  була  земля!
Нема  пробачення  правителям  Кремля.
2.10.2019.
*  –  Тарас  Шевченко.
**  –  внутрішні  кордони.
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850162
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2019
автор: Ганна Верес