Вертається душа до рідного порога,
Де вогник ще не згас за шторкою в вікні...
Любов - це не ім’я, Любов - це сутність Бога,
Це Його Кров за нас пролита на Хресті!
Сорочку вишивала дівчина легкокрила,
Сіяв натільний хрестик на ній, мов золотий...
Душа, що не страждала, не може буть щаслива -
Лиш серце сокрушенне приймає Дух Святий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850218
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2019
автор: Протоієрей Роман