Козацький гумор
Чому навіть у наші часи автори звертаються
до козацької тематики? Що приваблює їх у
козаках?
А мабуть те, що вони були справжніми
захисниками своєї Вітчизни, відважними,
безстрашними у бою, відчайдухами, які навіть
коли потрапляли у полон, не втрачали
людської гідності, а могли ще й посміятись,
покепкувати з ворога.
Козак не бенкеті у ляхів
«Гомоніла Україна
Довго гомоніла…»
Т. Г. Шевченко «Гайдамаки»
Гомоніла Україна,
Кілька століть тому,
Кров рікою пролилася.
Не дай Бог нікому!
Розгулялись козаченьки,
Ножі посвятили,
Багатьом немилим ляхам
Віку вкоротили.
Козакам теж попадало,
Як, бува, ловили.
Їх вбивали, катували,
Вішали, топили.
Але в пам’яті народній
Не завжди лишались
Одні сльози, а бувало,
І смішне траплялось.
Якось, кажуть, козаченька
У полон забрали
Вражі ляхи і до пана
На банкет пригнали.
Пан і каже:
«Тебе варто посадить на палю!
Та я добрий. Ти загинеш
Смачно.
В цьому залі.
Принесіть горілки кварту,
Хай п’є полонений,
На закуску йому дайте
Порося печене.
Принесіть ножа, виделку,
Сокиру та швайку,
Чим захоче, хай відділить
З поросяти пайку.
Те, що зробить поросяті
Хлопська ця утроба,
Як закусувати буде,
Те й йому ми зробим.
А якщо пся крев горілки
Й закусі не схочеш
Із живого знімем шкіру!
Випалимо очі!
То як? Будеш песький сину,
Горілочку пити?»
«А чому, ж, - козак сміється, -
На дурняк не пити?!»
Повну кварту одним махом
Козак випиває,
З під хвоста начинку пальцем
З дірки витягає.
Закусив, отак добряче,
Скинув шаровари:
«Що ж, панове, я готовий
Прийнять від вас кару.
Була добра в вас горілка
Й порося «нічого».
Пийте й ви, а по закуску –
До мене. Смачного!»
04.02.1994
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850242
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2019
автор: САВИЧ