Улади в порі
Поема духовна
Христу Ісусу і Божій Матері
з любов’ю присвячується
«...і Він зробить, виведе як світло правду твою,
твоє право — немов полудень.» (Пс 36)
1
Хто проти обранця Духа?
Хто наступив
собі
на свої вуха:
Пиха і властолюбство!
Бо — як Христа —
серцем й руками невинних
Бог слухає.
Ненависть щодо пророків
в лжепастирів.
Бог й ними рухає?
Більше мені тут не треба —
нічого —
і збереже мене й всіх
Дух любові,
Дух Неба!
Дух Бога.
Хай збереже мене й всіх
Дух любові Марії
слово з любові
як серце в любові
й книги? всі-всії,
чи лиш
тії і тії?
І збереже мене й світ
Дух любові Марії!!
Так що слова золотії
рухають в серці
Христос і Марія!
радощі!!
світло й надії!!!
нехай хвороби
до вас не прийдуть! —
лиш найсолодшії мрії!!!
2
Любов просвітлена
перемагає в вірі
та нині слухають
всіх «на посадах звірів».
І був я в вирішальних
з інтелект-розмов
розмовах,
і я полишив розумове.
Й мене очіківала
вже просвітлена любов...
І в соцмережі всі занурювались
знов!
там нині слухають
всіх нехудожніх
всіх «на посадах» — звірів...
Мені
любов просвітлена
одна лиш
носить
перемогу в вірі.
Отже, дитино,
тобі десять чи
шістдесят п’ять років,
ти знай
серце глибоке —
і любов
глибоку —
бо все увись!
і плаче, що є
більш, ніж слід, широким...
Мене Марія брала
у любов
одну високу
і так виховувала
тут
де освисти чужії
та й сам «Тангейзер»
що по сцені повзав
одиноко
як чемодан без ручки
свистіли реготали веремії
та божевільний він казав :
«Голос Марії!!»
...й ще...
«Сам голос Марії!!!»
бо віра — ввись
і вічно плачуть веремії!!
3
...і в геніального хірурга-єпископа
як він думав й робив
лоб
зберігся найкраще...
Дух Любоі
Дух у Марії
одночасно політ —
і порив
у майбутнє
якщо я неледащість торив —
і творив —
бачив в мені
все найкраще!
Бачте — що ми у Христі!!
бо
молоді як закохуються
лиш найкраще у милому бачать
бачать — а що тоді значить
це у ній
чи у нім...
й вони плачуть
чують дивний огонь
і ще плачуть — і хочуть! —
та неясно — чого?!! —
і не знають — чого...
й ніби бачать — є свято
як в майбутнім її і його!!
Бачте — що ми в Христі!!!
І Цариця
це свято
у відбір і порив!
і — окрилившись —
що
я з небес
говорив!!
й як горів!!!
Бо в Христі!!! —
цей порив...
Може,
о Боже...
як у час не впряжеться
серце найкраще
у Ній
збережеться!!
в райській порі...
Щоб я світ
цей
зігрів!!
26, 27.09.2019,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850436
Рубрика: Поема
дата надходження 05.10.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович