Минає день, ніч, місяць за місяцем і знову на календарі осінь. Жовтіє листя на деревах і з тихим шарудінням лягає нам під ноги.
А чи чули ви як падає листя? Ні не тоді , коли воно вже лежить на землі,а коли воно відпадає з гілки. Ви можете сказати, що це нечутно,але це не так…
Сиджу з чоловіком на рибалці, навколо тихо , тільки десь там жаба заквакає чи риба скинеться у ставку. А навколо кленки, дуби, осики, і ось чую «тик», через деякий час ще «тик». Що ж це за звуки якісь нові та незвичайні, прислухаюся ще…І от бачу після чергового «тик» летить на землю листочок зовсім безшумно, а потім легенький шелест – приземлився.
І так щомиті, щодня поки не скинуть весь свій наряд. Осінь.
06.10.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850625
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2019
автор: wallushka