Закружляло листя по сивих стежинах
І щемливо в душу журбу засіва,
Якби не піддатись настрою сумному,
Бо ще попереду осінь золота...
Всміхається сонце ніжно - колисково,
Ще бабине літо зігріє теплом...
І дощик у небі чаклує любов нам,
Розмочує черствість... наповнить добром.
Осінню цю втому швидше б пережити...
І зимовий сон з його холодами...
Під зонтиком мир нам принести додому,
Тільки щоб радість була поміж нами.
Стоптані ногами ще не всі доріжки,
Ще цвістимуть квіти у нашім саду!
І розквітне любов, прив'яла з роками,
Зустрінемо весну, весну не одну…
В.Ф.- 02.09.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850632
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2019
автор: Веселенька Дачниця