Люблю проростання думок за межею атмосфери землі.
Я відпускаю фантазію, як музику, у вільний політ.
Сягає розум у космічну безодню до зіркових воріт.
Розгадку великих утворень мені розкрили хмари малі.
Всі зоряні велетенські системи - галактики частини.
Лише через терни ми проникаємо у незвіданий світ.
Та міряти треба кожен свій крок. Людство, пригадай "Заповіт"
Де сон і дійсність , хвилі думок, увесь народ - це Україна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850676
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.10.2019
автор: Маг Грінчук