Хлоп'ям в родині темношкірій
Завжди лишав ти мріям місце,
Коли розпукою рвалось серце,
Хотів за орлом злинути в ирій.
Аж от птаха долі пишнокрила
Понесла в небо, даруючи яйце
Бажань, минала падінь сильце,
З собою бути в спокої та мирі.
Піснями і танцями на вершину
Досягнень Жар-птиця підняла,
Допомагаючи мрії звершитись.
Щиро вважав, що роки стяла,
І в дитинстві навік залишила.
Та смерть з високостей зняла.
(Сонет)
1 липня 2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850767
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 07.10.2019
автор: Володимир Кепич