Ти не ховайсь. Ти маєш бути!
Цей сад посаджений тобі.
Любов ще залоскоче груди,
Єдина будь в моїй судьбі.
Здаля наблизяться вітрила
Чайка торкнеться рук твоїх.
Вона надію запалила
У круговерті мрій моїх.
Я через те спішу до тебе
І рветься серце із грудей.
Мене зустріне синє небо
В безхмар’ї люблячих очей.
Тоді розвіються тумани,
Розтане лід і зникне сніг,
Весна життя загоїть рани,
Я припаду до ніг твоїх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2019
автор: Віталій Назарук