Смерть, та приходить коли здума,
А старість, та коли запросиш.
Я бачила – людина здулась
У двадцять сім, а в сорок й зовсім.
А ось коли собі плануєш
Жити до ста. В генах порядок.
То старість збоку десь нудьгує,
Чекаючи хандри нападок.
В душу пусти, почне пошани
На свою неміч вимагати.
Чекаєм далі як настане
Хвилина, й смерть прийде прибратись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850895
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.10.2019
автор: Пісаренчиха