Досягнеш першу, другу ціль,-
Потішишся якусь годину,
І пліснявою геть поцвів,
Бо не співає ціль людині.
Бути подалі від спокус
І потихеньку животіти,
Малюючи у карму плюс,
Мовляв, святий, де правду діти?
Тоді для кого Бог зробив
Ці квіти, небо, карі очі,
Весну в віночку, солов’їв,
Як все це бачити не хочу.
До п’яну хочу пити світ.
Знов й знов боротися з собою.
Про ціль забути теж не слід.
Й нудні звитяги, як без бою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850896
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.10.2019
автор: Пісаренчиха