Мій іржавий дах втік в Будапешт,
Міняючи сірий колір на світло-чорний.
Запобігання втечі, домашній арешт.
Клітка без світла, клітка порожня.
В жовтні кислотні дощі прийдуть знову
І знову ніхто не зігріє мене.
Одні балачки, порожні розмови.
Згодом дощ вщухне і біль мине.
Мій крилатий птах полетів у Каїр,
Заглушуючи всі радіохвилі.
Пролетів він над морем і потрапив в ефір
(один із країни пташиних ефірів)
Треба сховатися в клітці порожній
Без даху, без птаха, без запаху трав.
Лиш жовте листя нагадує осінь
Ту, яку я тобі дарував.
Ця осінь забрала у мене єдине
Для чого родився я на цей світ.
І жовтень підвів, і жовтень покинув.
Ось такий у мене життєвий транзит
Бронислав Потоцький 21.10.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850931
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2019
автор: БРОНИСЛАВ ПОТОЦЬКИЙ