Як добре, що ми з тобою такі далекі.
Нас це врятувало від минулого,
Так не побились наші серця,
Від безлуздого від неминучого.
І не говори... будь-ласка...
Давай, тільки сьогодні ми з тишею.
Щоразу, як згадую про тебе... Думаю:
Щоб розказати тобі такого, щоб побачити, як ти дихаєш.
Спокійною є поруч тебе,
А насправді, в обійми упасти б і наче ковдрою обгорнутися
Гей... Тихіше будьте там. Мої почуття
В голові навіжено хочуть віднайтися.
І заздрять мені моїж печалі,
Як можна бути такою безмежною...
Тільки б сльози мої витирали твої долоні.
Тримайся за мене вперто...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850950
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2019
автор: Lesyunya