Совенятко

Моє  милесеньке  звірятко,
Таке  дрібненьке  пташенятко.
Ще  крилець  не  розправило,
Та  серцем  вже  заправило.

Взяло  в  полон  мʼяких  пірʼїнок,
І  надало  новий  відтінок.
Вже  й  голосок  зʼявився,
А  сон  кудись  подівся.

До  зорей  все  кричить:
Візьміть  мене!  Візьміть!
Він  мусить  залишитися,
І  у  пташатко  влитися.

Мішать  солодкі  варива,
Казкові  ніжні  марива.
Щоб  спало  совенятко,
Утомлене  дитятко.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851061
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.10.2019
автор: Redimun