Мліє вдалині туманець осінній

[i]Мліє  вдалині  туманець  осінній  ;
я  піду  туди,  щоб  забутись  тінню
філософського  початку...  
перейду  знов  кладку
спокою  убрід.

Ось  листок  жовтавий  -
майже  цілий  світ.  
Він  життя  прожив  недарма,
втомлений  приліг.

Там  шипшина,  горобина
дивляться  услід,
мов  дівчата  запишнені,
чи  то  оберіг  ?

А  повітря  ріже  ніздря
запахами  рому,  -
пропадає  втома...

вже  земля  -  м"яка  солома
легко  стелиться  мені
і  сили  як  у  птаха  молодого.


[/i]







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851103
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2019
автор: Мандрівник