Палюче сонце - золотий павук,
Пряде від ранку золоту туні́ку
І приміря її на річку й луг,
Так нині є і так було від віку.
І розквітають, на її канві,
Яскраві квіти і сріблясті роси,
А я біжу навперейми тобі
І пестять шовком трави ноги босі.
А серце калатає... - Дожену?
Чи так і пройдеш, проминеш... Не знаю...
Я сподівалась не одну весну,
Що озирнешся ти й мене впізнаєш.
Яскраве сонце - золотий павук,
Розкинув павутину золотаву,
Спинила біг серед зелених лук...
Пройшов...Не глянув на прозору наву.
08.07.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851115
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2019
автор: @NN@