Розумний баран. Дія 3+4

Ваську  стало  по-справжньому  лячно,  коли  сіло  сонце.  У  лісових  заростях  він  був  непевний  чи  знайде  дорогу  додому.  Проте  бажання  виправити  Крутихвоста  на  суді  і  повернутися  на  ферму  з  статусом  «Розумного  барана»  не  могло  не  тішити.  По  суті,  на  Крутихвоста  йому  було  байдуже.  Головне  –
це  грамота,  в  якій  би  вписали  його  ім'я,  а  з  таким  документом  ніяка  курка  б  не  підняла  його  насміх.  Він  би  повісив  ту  картку  на  видному  місці  й  ніхто  ніколи  нічого  дурного  про  баранів  би  не  казав.
Прийшовши  до  нори,  Критихвіст  покликав  Сірка,  який  з  неохотою  виліз  з  лисячої  домівки.
-  Говорив  ж  тобі  Сірко,  що  пан  баран  не  погордує  такому  товариству,  як  ми  з  тобою  й  прийде.  А  ти  мені  що:  «Де  я  такого  розумного  барана  найду?».  А  от  тобі  і  на...  Сам  прийшов.
Сірий  вовк  був  подивований  не  тільки  від  сказаного,  а  ще  й  від  побаченого.  Він  ніколи  б  собі  не  міг  уявити,  що  якийсь  із  диких  баранів  стояв  з  ним  та  Крутихвостом  поруч.  Цей  баран  звісно  ж  був  світським,  тому  й  не  знав,  що  його  гірські  родичі  обходять  десятою  стежкою  двох  нерозлийвода  друзів  –
Критихвоста  й  Сірка,  котрих  підозрюють  у  вбивстві  вже  далеко  не  одного  лісового  мешканця.  Та  наразі  ніхто  за  хвіст  їх  не  злапав.  Тому  бігай  собі  лісом,  вий  на  місяць  та  спи,  поки  голодний  шлунок  не  забурчить.
-  Радий  вітати  тебе,  баране.
-  І  я  тебе,  Сірко.
Після  цього  вовк  розказав  історію,  яку  йому  видумав  лис  ще  звечора.  Мовляв,  не  злюбив  їх  ведмідь,  от  і  понарозказував  левові  різних  дурниць.
Наостанок  показав  Сірко  баранові  свої  сині  від  чорниці  зуби  як  доказ,  та  добавив,  що  суд  буде  завтра  вечором  на  галявині  Сонячній  неподалік  від  лігва  Крутихвоста.

Дія  четверта.  Свідки

Наступного  дня  Сірко  подався  по  своїх  справах,  сказавши  Ваську,  що  має  поговорити  з  свідками.
Крутихвіст,  почувши  ці  слова,  посміхнувся,  розуміючи,  що  ні  яких  розмов  не  відбудеться  й  зовсім.  А  Сірко  йде  на  поляну,  щоб  яму  викопати  та  гіллям  прикрити,  а  після  обіду,  як  все  буде  добре,  повернеться.  А  там  вже  діло  за  малим…
Зрештою,  на  обід  вони  й  мали  впустити  на  фарш  нашого  баранця  Васька,  який  ніяк  не  міг  дочекатися  вечора,  щоб  довести  всім,  який  він  розумний.
Одразу  ж  як  повернувся  Сірко,  Крутихвіст  запропонував  показати  Ваську  місце,  де  відбудеться  суд.
Вовк  повів  всіх  стежиною  вгору,  з  якої  лише  й  повернувся,  а  вже  через  добрих  метрів  600  вони  накинулись  на  Васька  поблизу  викопаної  ями.
На  цьому  місці  вони  б  і  вбили  нашого  баранця,  якби  не  ведмідь  з  левом,  які  вже  давненько  шпигували  за  вухатими  злодіями.

Далі  буде...

©  Богдан  Кухта


Дія  2  -  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851037
Дія  1  -  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850916

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2019
автор: Kukhta Bohdan