Тиша й пітьма

Він  боявся  привидів,
Як  і  вона.
Закривав  міцно  шафу,
Наливав  вина,
Дзеркало  накривав
Білою  тканиною.
Вона  його  ненавиділа
Й  називала  дитиною.
Бо  який  Бабай,
Коли  є  вони  -
Пролазять  парами
У  чужі  сни.
Індіанські  амулети,
Талісмани
Та  Боги  -
Нічого  не  помагало
Від  цієї  біди,
Червоні  браслети,
Іконки,
Молитви.
Закривай  очі,  
дівчинко,
Та  мовчи.
Сьогодні  прийдуть,
Бо  завтра-  не  пора.
Її  звали  Тиша,
Його  -  Пітьма.

13.10
2019
©    Богдан  Кухта

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2019
автор: Kukhta Bohdan