Іноді в ребро біс штрИкне,
І з собою не в ладах.
Що герой я позитивний
Забуваю. Просто жах.
На людей, хай Бог їх судить,-
Нападаю, тільки так.
Збоку глянути – не люди,=
Зграя злих, брудних собак.
Бо, бач, хочеться, щоб поряд
Добрі всі були, як сам.
Це можливо, апріорі.
Кажуть, так на небесах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851372
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.10.2019
автор: Пісаренчиха