Завжди молились перед боєм,
Святій Покрові козаки.
Перемогти і щоб без болю,
Нам не топтали чужаки
Землі, яка полита кров’ю,
Щоб жила воля, хліб родив.
Просили щиро, із любов’ю,
На цій землі народ свій жив.
Вона ж завжди плащем прикриє,
Як бачить, що іде біда.
Відвагою, добром засіє,
Відступить враз чужа орда.
Вона й понині – охоронець,
Дає зібрати нам врожай.
І хай не сунеться чужинець
В наш український, рідний край!
Над нами є Свята Покрова,
Що Україну береже.
Ми вже скропили землю кров’ю,
Нам мир потрібний і уже.
Покровенько, прости гріхи,
Ми просимо Тебе в цей час…
Прийми молитву чад Твоїх,
Щоб мирні дні прийшли до нас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851394
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.10.2019
автор: Віталій Назарук