ми змінимось... ти знову обіцяєш,
крізь час, такі банальності слова -
карбовані сльозами, ти не знаєш,
не бачиш , що байдужості війна
в серцях триває і нема кінця.
кінця ні краю дивним молитвам,
де туга /завтра/ кличе до вінця,
а впертість каже - щастя не віддам.
от тільки вже нема що віддавати
і зберігати - звичка полонить
всі зранку шахи днями розкладати
війна іде і майже не болить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851451
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2019
автор: Квітка))