Добирає урожайне літо
качани і колос до куля
і Ярило у піке зеніту
сіє павутини на поля.
І Покрова устеляє сіно
пеленою на нове зело.
По озимині її насіння
яриною ниви ожило.
А уже за нею фінішує
у високі сині небеса
кароокий жовтень, що існує
поки є ще в’януча краса.
Уночі замішує пастелі,
а удень малює міражі,
як Марія укриває землю
на краю небесної межі.
У свої сіяючі чертоги
одягає омофори тоги
і міняє опції меню,
та наймає сивого Борея
вимести усі її алеї
і неони магії вогню.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851454
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.10.2019
автор: I.Teрен