Ой, люленьки, баю-баю,
ясний місяць понад плаєм,
гілля стиха шелестить,
а лісок неначе спить.
Наче спить лісок і плай,
люлі-люленьки-люляй,
ясні зірки угорі,
гуляв вітер у гіллі.
Унизу потік шумів
і неначе говорив,
колискову заспівав:
"Ой, спи, земле, засинай."
Засинали угорі
наче янголи світлі
хмарки прозорі й легкі,
й повітрулі вітряні.
Люлі-люлі, засинай,
гори сплять і увесь край,
лиш потічок жебонить,
люлі-люлі, милі, спіть.
14.10.2019.
Світлина із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851465
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 14.10.2019
автор: Светлана Борщ