Ти повернутись обіцяв,
Коли подмуть вітри холодні
І почорніє срібний став...
Якраз в зими напередодні.
Палало серце навісне,
Пітьму геть гнало й безнадію:
*- Можливо він ще поверне?
Я ж так чекаю й свято вірю.*
Та дні ідуть. В садах моїх
Опале листя вже зотліло.
На сірий став туман заліг,
Слова згубились в заметілях.
Тебе нема. Сліди твої
Розвіяв вітер по дорогах.
Чигає птахом чорний сплін
За вікнами і над порогом.
Ти повернутись обіцяв...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2019
автор: @NN@