🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞
🌾Ну чому ж ти така мені рідна?
🌞Скільки тисяч пройшов я доріг,
🌾Та віддам до копійки все срібло,
🌞Щоб оббити знайомий поріг.
🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾
🌞Скільки сотень я бачив очей,
🌾І торкався чужі я уста,
🌞Я шукав їх на кілька ночей,
🌾Замінити твої небеса...
🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞
🌾Замінити холодні долоні,
🌞Й легку посмішку милу твою,
🌾Неслухняне те пасмо на скроні,
🌞І відважність в життєвім бою.
🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾
🌞Як же хочеться знову заритись,
🌾В твої коси як в м'яку постіль,
🌞Ніжним голосом твоїм укритись,
🌾І забути навічно весь біль,
🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞
🌾Як же хочу торкатись до тіла,
🌞І вдихати тонкий аромат,
🌾Як я хочу щоб ти шепотіла,
🌞Голосніше, ніж ехо Карпат.
🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾
🌞Та, на жаль, закінчилася казка,
🌾Я картаю себе- не вберіг!
🌞І сувора для мене розв'язка,
🌾Щоб скитатись по сотнях доріг...
🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞🌾🌞
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2019
автор: Іля Яр